40-денний Великий піст вважається основним з чотирьох багатоденних постів і пов’язаний з євангельським переказом про те, як Господь 40 днів постив у пустелі. Одразу після Великого посту наступає також пісний Страсний тиждень — на згадку про останні дні земного життя Ісуса Христа та його страждання.
У родині, де затихла молитва й занепала практика посту, майже не живе християнський дух. Навіть полегшені, вчасні пости скріплюють ревність у молитві і богослужіннях, у даванні милостині, у праці та в частих святих сповідях і святих причастях.
— Піст називається Великим не лише тому, що найтриваліший, а й тому, що є найважливішим у житті церкви, — розповідає голова християнської благодійної місії “Православне діло”, диякон Віталій Поровчук. — За церковними канонами Великий піст — найсуворіший, адже християни готуються до зустрічі з воскреслим Христом.
Дуже важливо входити у піст із щирим серцем, яке потрібно підтримувати у чистоті. Щоб увійти в цей піст смиренно, потрібно простити один одному образи. Хочеться застерегти від спокуси людей, які порівнюють себе з іншими, виставляючи на показ те, що вони постять, а інші — ні. Правильно пояснити піст можна таким чином: це лише засіб для утримання та протистояння спокусам. Лише пам’ятаючи це, варто починати Великий піст.
Віддавна до Великого посту християни готувалися заздалегідь. Так і цього року упродовж тижня перед постом відправлялися служби у середу та п’ятницю, які подібні до великопісних. Тиждень напередодні посту називають сирним, щоб люди, споживаючи молочні продукти та рибу, готувались до відмови від м’яса. Протягом усього Великого посту церква закликає віруючих утримуватися від вживання м’яса, молока, яєць та риби навіть у складі страв. Однак на Вербну неділю, цього року 28 березня, віруючим дозволяється споживати рибу та олію.
— Піст може бути не таким суворим для хворих та літніх людей, маленьких дітей та вагітних жінок чи годувальниць, — додав отець Віталій. — Саме помірність, а не виснаження веде до перемоги людини над собою. Як і будь-який аскетичний подвиг, піст потребує підготовки, щоб не нашкодити здоров’ю. Якщо хтось ще ніколи не постив або відчуває, що з різних причин не зможе дотримуватися церковних правил, має порадитися зі священиком, який дасть благословення на послаблення посту.
Церква наголошує, що мета будь-якого посту — у стриманості, очищенні душі від пристрастей і гріховних помислів, відреченні від гордині — матері гріха. Тому, наприклад, гніватися або сумувати під час посту так само грішно, як пити вино або їсти м’ясо. Сенс усієї нашої віри полягає у любові до Бога та людини. Так, поруч із християнином має бути тепло іншим.